Лікування фасеткового синдрому в Одесі

При розгинанні хребта (прогин назад) вони беруть на себе основне навантаження, а при згинанні навпаки розвантажуються.

Їхня будова така ж, як і в будь-якого іншого суглоба: гіаліновий хрящ, синовіальна рідина, суглобова капсула. І зміни в них можливі такі ж, як і в інших суглобах: дегенерація гіалінового хряща внаслідок дистрофічних процесів у субхондральній кістці («гіаліновий хрящ втрачає вологу та покривається тріщинами, стає як наждачний папір»).

Відмінна риса спондилоартрозу — ранкова скутість, «болить, поки не розходжуся». Стан покращується після зарядки/розминки або надвечір; так само при спондилоартрозі відсутня іррадіація болю, тобто вони локальні.

Фасетковий синдром більш уражає осіб старшої вікової категорії — понад 55 років. Проте зустрічається і в молодіших людей, чия професійна діяльність пов’язана з частими прогинами хребта назад: акробати, гімнасти, автослюсарі, штукатури, електрики.

Найчастіше спондилоартроз розвивається на тлі остеохондрозу: міжхребцевий диск «втрачає воду», його еластичність і висота знижується, що призводить до надмірного навантаження на фасеткові суглоби.

За даними низки досліджень, за 50% випадків болю вздовж хребта відповідальний спондилоартроз у віковій категорії 55+ років.

Стандартне лікування спондилоартрозу – призначення різних НПЗЗ, міорелаксантів центральної дії, і при неефективності стандартного лікування виконують блокаду з глюкокортикостероїдами підозрілого на біль фасеткового суглоба. Однак ці методики частіше приносять тимчасове полегшення болю.

Більш ефективна та безпечна альтернатива стандартному лікуванню фасеткового синдрому – ударно-хвильова терапія.

Завдяки проникненню акустичних хвиль безпосередньо у фасетковий суглоб відбувається активація зростання нових капілярів, що сприяє нормалізації живлення гіалінового хряща та відновленню його нормальної, анатомічної структури. І біль іде надовго чи назавжди.